Индустриалка - новости Запорожья

Запорожье
«Чому бідні?»: запорізьким бізнесменам не вистачає інформації та спеціалізованої освіти
Поделиться

За даними Укрстату на 1 листопада 2018 року Запорізька область займала 8-е місце серед регіонів України за кількістю активних підприємств — їх нарахували більше 27 тисяч. Загалом це звичайно можна вважати високим місцем (і звичним для нашої області). Лідери також традиційні: Київ і область, Дніпропетровщина, Одеська та Львівські області.

Цікаво, що і за кількістю ФОПів-айтішників Запорізька область посідає високу сходинку — за даними спеціалізованого IT-видання DOU на квітень 2018 року наш регіон входив за цим показником в топ-6.

Заручники парадоксів

В той же час Запорізька область регулярно неприємно дивує і протилежними показниками. Наприклад, масштабами закриття підприємств: двічі в 2017-2018 роках портал відкритих даних OpenDataBot робив регіональний «розріз» випадків ліквідації бізнесів — і в обидвох випадках Запорізька область потрапляла до «лідерів» цих антирейтингів.

Отже маємо парадоксальну ситуацію: попри великі обсяги закриття підприємств, Запоріжжя і область не тільки утримують високий рівень ділової активності, але й, не будемо забувати, є одними з лідерів зі сплати податків. Такий дивний на перший погляд стан речей насправді можна пояснити просто, декількома очевидними тезами.

З одного боку, регіон має достатньо ресурсів: виробничих, людських, грошових тощо. А мешканці Запоріжжя і області є, як то кажуть, проактивними — готові реалізувати свій підприємницький потенціал. Саме цим пояснюється велика загальна кількість активних бізнесів. Присутність потужних промислових підприємств (заводів, електростанцій) можна було б вважати загрозою для малого та середнього бізнесу, але, як бачимо, такої явної загрози немає.

З іншого боку, запоріжці, що беруть на себе відповідальність і стають бізнесменами чи самозайнятими особами, стикаються з певними проблемами, що змушують їх закривати власні справи ледь не такими ж темпами, як відкривати.

Спробуємо розібратися з цими «загадковими» проблемами.

«Кліматичні» проблеми

Можливо, справа в несприятливому бізнес-кліматі? Виявляється, що ні. Масштабне дворічне дослідження ділового клімату в регіонах України в 2016-2017 роках проводив Інститут економічних досліджень та політичних консультацій за сприяння низки авторитетних партнерів, зокрема USAID. Як би дивно це не виглядало, але результати цього дослідження дуже слабко корелюють з реальною діловою активністю регіонів. Так, лідерські позиції в створенні сприятливого бізнес-клімату, за даними дослідників, зайняли лише західні області. Проте їх немає (окрім Львівщини) серед областей з найбільшою кількістю підприємств.

Місце Запорізької області — у нижній половині цього рейтингу ділового клімату. Це, звичайно, теж не привід для гордості. Проте поряд з нами опинилися і місто Київ, і Одеська область. Тобто вирішальний вплив діловий клімат (в цьому контексті) на ділову активність, як не дивно, не має.

Однак саме в цьому великому дослідженні ми можемо знайти відповіді на поставлене нами питання про те, що надає реальний імпульс регіональному розвитку бізнесу. Серед головних перешкод для розвитку підприємств опитані бізнесмени і топ-менеджери називали здебільшого зовнішні чинники, на які не мають безпосереднього впливу: нестабільність фіскальної системи та законодавства, розміри податків та штрафних санкцій тощо. Якщо ми виокремимо ті перешкоди, які можна змінити зусиллями підприємців та на місцевому рівні, ми вже побачимо певну закономірність: опитані скаржаться на відсутність кваліфікованих кадрів та, будемо відверті, на власне нерозуміння бізнес-процесів та бізнес-середовища (на високу конкуренцію чи навпаки відсутність ринку, на низький попит… — це все в тих галузях і на тих ринках, які бізнесмени обрали для своєї справи самостійно і свідомо).

Тобто в достатньо жорстких вітчизняних умовах, які тиснуть на підприємця зовні, він має ще й специфічний внутрішній тиск, пов’язаний з тим, що підприємництву в нашій країні системно нікого не вчать. (Кажучи більш глобально, не вчили вже близько сотні років) Безліч вебінарів, лекцій, книг з тієї чи іншої бізнес-тематики, що є в наявності зараз, з’явилася відносно нещодавно. Та й її навряд можна назвати «системою».

Запит на знання

Якщо ж ми знову подивимося на перелік регіонів з найвищою кількістю активних підприємств, то ми також з легкістю пригадаємо навчальні заклади з акцентом на бізнес, регулярні освітні та нетворкінгові заходи, консалтингові та освітні компанії в цих містах і областях. Зі столицею «все зрозуміло». У Львові сходу згадаємо Lviv IT Arena та Lviv Business School. Одеса ще за радянських часів готувала у так званому «нархозі» фахівців з міжнародної торгівлі та управління, а сьогодні постійно приймає спікерів світового рівня. Дніпро історично не оминають увагою фінансові та високотехнологічні проекти. І так далі.

Можемо подумати, чи це місцеві люди і гроші є привабливими для організаторів шкіл, тренінгів, консультацій або навпаки наявність такої бізнес-«інфраструктури» формує сильних підприємців… Скоріше за все дійдемо висновку, що це «замкнене коло». Проте факт лишається фактом: в більш успішних регіонах таке «коло» є, в інших — немає.

В Запоріжжі нам не вдасться так легко пригадати щось подібне до того, що ми згадали у Львові чи Одесі. Системно бізнесу в нас не вчать. Управлінців, фінансистів і економістів вузи готують, але окремо одних від інших і зі специфікою найманої праці на великих підприємствах. Нечисленні навчальні курси дають все знання з окремих напрямків і часто бувають невиправдано дорогими (породжуючи інше «замкнене коло»: «Коли я вже матиму можливість оплатити такі курси, я матиму і такий самий досвід, яким зі мною хочуть поділитися»). Нарешті ще менша кількість публічних і успішних бізнесменів — їх можна перелічити на пальцях двох рук і наперед назвати прізвища спікерів — зголошується іноді поділитися справді цікавим і унікальним досвідом. Проте це лише десяток «кейсів» на кількасот тисяч мешканців і, як ми з’ясували, 27 тисяч бізнесів.

Артур Гарслян, гендиректор запорізької групи компаній Global Genesis, в 2017 році зібрав перший «потік» Investment Business School — запорізької бізнес-школи, що покликана розірвати одне «замкнене коло» («Початківці не мають доступу до знань і знайомств») та створити інше («Освіта та нетворкінг створюють середовище для успіху, успіх створює попит на розвиток»). Цьогоріч Investment Business School стартує вдруге, вже в березні, з акцентом на інновації. Як і першого разу, навчання безкоштовне, більше того — учасники знову мають можливість отримати фінансування реалізації своїх ідей.

«Бізнесмени та бізнес-тренери старої формації могли дорікнути нам, що ми витрачаємо власні кошти, щоб наші конкуренти чи просто люди, до яких ми не маємо жодного відношення, отримували нові знання і ставали сильнішими, — зазначає Артур Гарслян. — Насправді це не витрати, це інвестиції в наше спільне середовище, в наш регіон. Неможливо побудувати Кремнієву долину серед руїн — її можна побудувати в інтелектуальному і цивілізованому середовищі з добробутом. Можливо будувати власний бізнес серед конкурентів, але не у випадку, якщо немає ані конкурентів, ані ринку. Неможливо створювати та продавати дорогий продукт там, де на нього не буде попиту. Саме тому ми зацікавлені у спільному розвитку якомога більшої кількості запорізьких підприємців».

Доречі, таку ж функцію виконав восени і запорізький International IT Forum, також організований Артуром Гарсляном: декілька тисяч запоріжців скористалися можливістю за символічну ціну отримати знання від спікерів не лише українського, але й міжнародного рівня.

Investment Business School орієнтована саме на системне «навчання бізнесу», про яке ми говорили вище: це довготривалий проект, що включатиме кілька навчальних модулів з різних тематик від менеджменту до продажів, «домашні завдання», доопрацювання бізнес-ідей, в певному розумінні менторство та консалтинг спікерів і організаторів IBS тощо.

Хоча така бізнес-школа є багато в чому унікальною для Запоріжжя, Артур Гарслян сподівається, що подібні бізнес-школи зявлятимуться ще — і також за рахунок інвестицій місцевого бізнесу: «Як і про International IT Forum, так і про Investment Business School я можу сказати, що це важливі і улюблені проекти, проте їх замало для Запоріжжя. Наше місто потребує десятків таких проектів. Нормально, якщо ми даватимемо базові знання сотням бізнесменам-початківцям щороку, а головне — якщо ми даватимемо старт сотням успішних запорізьких компаній. В будь-якому разі ми, Global Genesis, робимо для цього все можливе».

 


Комментарии читателей