Индустриальное Запорожье - новости Запорожья

Запорожье, Фоторепортаж
Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте
Поделиться

Сегодня, 9 марта, у памятника Кобзарю в Мелитополе (Запорожская область) состоялся митинг, посвященный 201-й годовщине со дня рождения талантливого сына украинского народа. Участники памятной акции говорили о Тарасе Шевченко не только как о литераторе и художнике, но и как борце за независимость своей страны.

Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте

Организаторами митинга стали патриотические силы города, интересно, что представители местной власти не посчитали нужным присоединиться к общественности. Правда, за два часа до его начала у памятника Тарасу Шевченко побывали секретарь Мелитопольского горсовета, и.о. городского головы Сергей Минько с сыном Арсением, заместитель мэра Иван Федоров, и экс-советник мэра на общественных началах Кирилл Зеленов. Чиновники возложили цветы и дали интервью муниципальному телеканалу. А ровно в полдень у Кобзаря собрались горожане, которые решили сообща почтить память Кобзаря. После исполнения гимна к мелитопольцам обратился отец Петр Креницкий – настоятель парафии Рождества Пресвятой Богородицы.

— Тарас Шевченко жив в дуже важкий час, був кріпаком, знав, що таке неволя, — напомнил собравшимся священник. — І яким важким трудом здобуває він волю, а потім, немов орел, підноситься високо-високо і бачить поневолення, і з болем створює вірші. Його поезія — це біль люблячого серця, але не тільки. Завжди можна там знайти промінь надії! Це і нам потрібно, бо є дуже багато болю, але не за для цього, щоб ми дали себе зломити, навпаки, щоб нести цей промінь надії сьогодні і завжди. Богу дякувати, що в цей важкий час, коли безнадійно було, народилось в Україні щось позитивне, як волонтерський рух. Значить тисячі-тисячі людей, які не опускають руки, які не нарікають, які вміють робити добро.

После совместного молебна к микрофону могли подойти все, кто нашел, что сказать о Тарасе Шевченко, или был готов прочитать что-то из его поэзии.

— Шевченко вважав себе більше талановитим художником, і, дійсно, ним був, — отметил кандидат исторических наук, доцента кафедры истории и правоведения МГПУ имени Богдана Хмельницкого Виктор Гудзь. — Як ви знаєте, він отримує дві срібних медалі в Академії мистецтв, був улюбленим учнем Карла Брюлова, його направляли в Італію, але він поїхав в Україну, бо вона йому боліла. В нас образ Шевченка дещо іконописний, культивований, тут ще треба мати культури і розуміти Шевченка, Шевченко такий органічний пласт нашої національної культури, такий зразок цієї культури, що соромно іноді в Мелітополі, і в багатьох наших містах і селах, ми приходимо до пам’ятника Тарасу Шевченко, не задумуючись про його постать. В нас то ніс йому відбили, зараз плитка осипається, ліхтарі побиті — це наша культура, наша духовність! В уже незалежній Україні, на 24-му році починати треба з себе, і не тільки звіряючи по творчості кобзаря, а й по його людській подобі.

Напоследок участники митинга спели хором «Реве та стогне Дніпр широкий» и еще раз исполнили государственный гимн. После митинга во Дворце культуры имени Тараса Шевченко состоялся концерт.

Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте
Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте
Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте
Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте
Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте
Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте
Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте
Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте
Мелитопольцы вспоминали о Кобзаре на митинге и концерте

Фото Екатерины Данилиной.


Комментарии читателей