Индустриалка - новости Запорожья

Жизнь, Запорожье, Фоторепортаж
К запорожской девочке огромная собака приехала из разрушенных Песок
Поделиться

9-летняя  Ульяна Полухина из Запорожья активно помогает бойцам на передовой

Леонова и Дед Мороз

Как рассказывала «Индустриалке» известный волонтер Любовь Леонова, девочка озвучивает общенациональный сайт для детей. Полученные за работу деньги Ульяна передает ей на помощь «воїнам світла». Военным помогает вся большая семья Полухиных-Шестаковых.

Перед Новым годом Любовь Леонова ездила, как она говорит, в «місто-привид». Любовь не называет этот населенный пункт, говорит, все знают —  это Пески, что под Донецком. Уля нарисовала картину для защитников Украины, а ее бабушка написала письмо бойцам.

В свою очередь военные, к которым уже не первый год ездит Любовь Леонова, решили отблагодарить девочку за ее доброе сердце и сделать ей подарок.

А тут и Новый год как раз подоспел. Волонтер вместе с Дедом Морозом по имени Никита решили сделать девочке настоящий праздничный сюрприз. И, конечно же, не прогадали!

Ульяна Полухина

— А все ось як почалося, — рассказывает Любовь Леонова, которая «работала» эльфом. — Хлопці з міста привида передали Улі велику іграшку, песика. А в мене не було можливості його передати. От Нікіта і запропонував зробити це на Новий рік. Вдягнувся Дідом Морозом, приїхав по мене і песика.

Ось і квартира. Відчиняються двері і німа сцена… Проходимо до квартири, Нікіта вітає Улянку, дарує їй їжачків (вже збирається колекція), потім виходжу я з песиком, що закриває двері своїми габаритами.

Ульяна Полухина

Треба було бачити ці оченята і справжні емоції дитини! Уляська щаслива, біжить з іграшками до своєї кімнати. А Нікіта тим часом знімає бороду, бо дуже йому жарко. Забігає Уля і бачить Нікіту… Її подиву і радості немає меж. А я радію разом з нею, її батьками і бабусею з дідусем.

В Улянки тепер три їжачка, на наше прохання вони носять наші імена — Уля, Нікіта і Люба.

Ульяна Полухина

Не залишилися і ми без подарунків. В мене тепер є Почекун і Почекунятко, квітка, киця, а у Нікіти вогняний коник! Заради таких миттєвостей, я розумію, що живу не дарма.

 

Фото из архива Любови Леоновой


Комментарии читателей