iz.com.ua

День за днем
Сьогодні в Спілці краєзнавців України був затверджений Герб всіх земель Запорожських
Поделиться

Сьогодні в Спілці краєзнавців України був затверджений Герб всіх земель Запорожських

Це повідомлення мені сьогодні надіслав із Києва мій земляк Андрій Авдєєнко. Він з Малої Лепетихи, Херсонщина, а я з Великої Знам»янки — Запоріжжя, Кам»янсько-Дніпровський район. Відстань між нами трохи менше 50 кілометрів. Майже поряд.

Але справа не в цьому. Земляк повідомив мені важливу інформацію:

— Сьогодні в Спілці краєзнавців України був затверджений Герб всіх земель Запорожських. Нам відвели місце рядом з Гербом Сіверщини. Були присутні краєзнавці, вчені з Інституту Історії і геральдисти. Представляли Герб керівник краєзнавців Запорожжя Сергій Сурченко і академік УАН Андрій Авдєєнко.

Сьогодні в Спілці краєзнавців України був затверджений Герб всіх земель Запорожських

Моє зустрічне журналістське запитання до пана Авдєєнка:

— Пане Андрію, може, більш детальніше? Ще щось скажете? Землі запорожські — це не тільки Запорізька область? Яку вагу та наслідки має це затвердження? А герб Запоріжжя такий же пропонується? Він ще не затверджений? Коли і хто його буде затверджувати? Депутати на сесії міськради?

На це Андрій Авдєєнко мені відповів:

— Землі Запорожські це, звичайно, не тільки Запорожська область. Для мене це пріоритетно, так як це на дві ступені вище. В кожній землі є герб; Слобожанщина, Сіверщина, Наддніпрянщина… А тепер буде і Запорожжя, яке включає в себе всі Запорожські землі. А в Запоріжжі нехай тепер приймають, що хочуть. Для мене є пріоритетом вся культура Запорожського Коша. Я зняв проект Герба з подання на сесію Запорізької міськради. Вважаю, що в склавшійся ситуації потрібно, щоб Запорожці стали спочатку патріотами свого краю.

Олігархи Дніпропетровська зробили потужну пропозицію по розвитку Історії Дніпропетровщини. Вони хочуть мати розвиток туристичної індустрії. Там і Скіфи, і Готи, і Сакси, і Нібелунги. Тому мені сьогодні комфортніше в Дніпропетровську. Моїм поглядам на культуру Порогів і Великого Лугу це не протирічить. Мене тут хоч поважають, і я відчув себе потрібною людиною.

Постскриптум:

Наостанок хочу додати, що в Інтернеті на пана Андрія Авдєєнка останнім часом дуже часто «бочку катят».

Но прежде, чем катить, может, нужно посмотреть — что за человек, чего он хочет и как к Украине относится. Андрій — беззаперечний патріот. За це схиляю перед ним голову. Ко всем, очень уж ретивым критикам, кому не нравятся высказывания «академика и адмирала», могу обратиться только с одним пожеланием: тщательнЕе следите за своей толерантностью. Это же не трудно и так просто!

Кто-то позже в комментариях упрекнул меня за употребление слова «толерантность» — мол, затаскали его. Ну, хорошо. По-другому скажу — терпимей надо быть.