ОБЛАСТНАЯ ЕЖЕДНЕВНАЯ ГАЗЕТА

Календарь

Архив сайта [2006]

Поиск по сайту

Загрузка...

Начало » Происшествия » 2008 » 10 » 02

«І знов – хто винен та що робити?»

12:27 02.10.08

Залізниця давно посіла у нашому житті місце одного із найкомфортніших, швидких та безпечних транспортних засобів, але, на жаль, і тут не обходиться без травм. Ні, під час подорожі ми під захистом залізничників, а от що штовхає людей на колії?

За 8 місяців поточного року 75 громадян травмовано на залізничних станціях, 58 – на перегонах. Жахливо, але серед них – семеро дітей.

Намагаючись скоротити собі дорогу додому або на роботу, люди йдуть навпростець по коліях, і нічого їх не лякає, кожен впевнений, що з ним поганого не станеться.

Українці обізнані про правила поведінки у суспільстві, вчать дітей, як поводитися у різних ситуаціях, але чому ж і досі «Правила безпеки на залізничному транспорті» - для багатьох просто невідомий документ?

Залізничники не несуть прямої відповідальності за невиробничий травматизм, але ж кожна травма, не кажучи вже про загибель людини, - це біль для всіх.

- Кожний випадок – це ж страждання, горе родини, і ми повинні боротися за здоров’я наших людей, – такими словами почав засідання «круглого столу» в управлінні Придніпровської залізниці начальник управління відділу охорони праці Укрзалізниці Анатолій Федоренко.

Дехто вважає, що вирішити питання можна, закривши доступ людям до небезпечних територій та об’єктів, але самотужки Укрзалізниця з цим не впорається.

Експлуатаційна довжина колій залізниці – близько 22 тисяч кілометрів, і, враховуючи наш знаменитий український менталітет, для того, щоб ускладнити громадянам доступ до небезпечних територій, треба поставити паркани з обох сторін!

А ціна такої споруди, за словами головного ревізора з безпеки руху поїздів та автотранспорту Придніпровської залізниці Сергія Савченка, дійсно вражає:

- Ми тільки у 2007-2008 роках поставили більше 7 кілометрів двометрового паркану понад коліями, і знаєте, скільки це коштувало залізниці? – ні мало ні багато – біля 14 мільйонів гривень!

Та й це не панацея. Навіть якщо залізничникам разом з інвесторами вдасться оповити колії парканом, немає ніякої впевненості, що наші співвітчизники не стануть підставляти до нього драбин…

- Єдиний вихід, - вважає Анатолій Миколайович Федоренко, - це вчити громадян безпеці. Укрзалізниця давно опікується цим питанням, розроблена і виконується державна програма, проводяться лекції, усі залізничні об’єкти забезпечені інформативними засобами, і все ж таки залізниці поки що не вдається уникнути повністю невиробничого травматизму.

За допомогою залізничники звернулися до фахівців консорціуму «Менеджмент Консалтинг Груп», які напередодні засідання провели комплексний аналіз Павлоградського залізничного вузла на предмет найбільш проблемних та небезпечних зон.

- Більшість проблем, пов’язаних з безпекою під час залізничного руху в межах міст та селищ, - це проблеми зростання та розвитку самих міст. У більшості випадків цей розвиток випереджав або просто не враховував необхідності розвитку залізничної інфра-структури суспільного користування: спочатку залізничні колії проходили повз міста, які з часом розросталися по обидві сторони залізниці, - вважає Дмитро Підтуркін, керівник експертної групи консорціуму «Менеджмент Консалтинг Груп».

Багато років будівництво селищ та міст поблизу залізничних об’єктів не координувалося з програмою розвитку самої залізниці. Наприклад, мешканці того ж Павлограду багато років тому отримали ділянки землі неподалік від колії, зрозуміло, що для них питання безпеки стоїть дуже гостро: щодня вони переходять по коліях декілька разів. Ще одна проблема, за словами Сергія Савченка, - це користування залізничними мостами.

- Люди навіть не замислюються, наскільки це небезпечно. Коли по мосту проходить поїзд, людина опиняється між суто потягом і фермами мосту, а завихрення повітря, що створюється швидким рухом, - це жахлива річ, з нею впоратися зможе далеко не кожний.

Багато проблем і з водіями автотранспорту. На жаль, дехто вважає себе професіональним гонщиком і не обтяжується виконанням Правил переїзду залізничних колій. Зупинити авто важко, але хіба водій, що перелітає переїзд, не розуміє, наскільки важче зупинити потяг? Його вага та міць перевищує вагу будь-якого автомобіля у десятки разів, і навіть якщо машиніст тепловозу має можливість побачити заздалегідь порушника і намагається зупинитися, технічні можливості його не безмежні.

За результатами аналізу фахівці консорціуму розробили рекомендації щодо вирішення проблеми. По-перше, вважають експерти, треба каталогізувати місця систематичного порушення правил безпеки і з’ясувати причини найчастіших порушень. Змінити кардинально ситуацію можна лише розробивши разом з владою, органами місцевого самоврядування і небайдужими до розвитку регіону бізнес-структурами Програму адресних заходів по усуненню локальних проблем. І не обійтися, за словами Дмитра Підтуркіна, без будівництва споруд, які б попередили фізичний контакт людей з залізницею, а просто кажучи – отих самих двометрових парканів.

У свою чергу, Олексій Рудвольга, заступник начальника управління транспорту, зв’язку та дорожнього будівництва Дніпропетровської облдержадміністрації, запевнив, що влада готова до співробітництва: «Ми розуміємо і знаємо, скільки Придніпровська залізниця працює над проблемою невиробничого травматизму, і готові включитися до цієї роботи».

Зрушити проблему з мертвої точки вдалося: і влада, і інвестори, і, безумовно, залізничники прагнуть до вирішення болючого питання. За результатами засідання «круглого столу» вирішено створити постійну робочу групу, де й будуть працювати представники усіх структур.

Підбиваючи підсумки роботи, перший заступник начальника Придніпровської залізниці Олег Малишко висловив сподівання, що у найближчий час усі гуртом ми зможемо подолати проблему невиробничого травматизму на залізниці, українці більше не гинутимуть під колесами потягів.

Комментарии

( Высказаться! )